Положення

про навчально-методичний комплекс НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

1. Загальні положення

1.1. Дане Положення розроблено як складова системи управління якістю освіти і встановлює однакові вимоги до змісту й оформлення навчально-методичних комплексів (НМК) навчальних дисциплін, передбачених навчальними планами, за якими проводиться підготовка фахівців на факультеті.

1.2. Передбачений Положенням обсяг навчально-методичного забезпечення навчальної дисципліни є однією з умов, що дозволяють досягти необхідної якості освітньої діяльності, ефективно організувати самостійну роботу студента й зберегти спадкоємність у викладанні навчальних дисциплін.

1.3. Вимоги Положення є обов"язковими для усіх навчальних структурних підрозділів факультету.

1.4. НМК є інтелектуальною власністю викладача (колективу викладачів) та майновою власністю факультету. Відповідальність за збереження НМК покладається на завідувача кафедри, за якою закріплена навчальна дисципліна.

1.5. При зміні викладачів, які викладають відповідну навчальну дисципліну, НМК передається його авторами у присутності завідувача кафедри (голови методичної комісії).

 

2. Структура навчально-методичного комплексу

2.1. Навчально-методичний комплекс (НМК) – це сукупність нормативних та навчально-методичних матеріалів на паперовій та/або в електронній формах, необхідних і достатніх для ефективного виконання студентами робочої програми навчальної дисципліни, передбаченої навчальним планом підготовки студентів відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня за напрямом підготовки (спеціальністю).

НМК повинен забезпечити всі основні етапи педагогічного процесу - повідомлення навчальної інформації і її сприйняття, закріплення й удосконалення знань, умінь і навичок, їх застосування й контролю та основних функцій освітнього процесу – освітньої, виховної та розвивальної. НМК розробляється для всіх навчальних дисциплін відповідно до навчального плану.

2.2.  Навчально-методичний комплекс (кожен упорядкований в окремий файл, а всі – в папку з назвою «НМК з навчальної дисципліни…») включає наступні компоненти:

• навчальна програма дисципліни;
• робоча програма навчальної дисципліни;
• навчально-методичні матеріали для лекцій (конспект лекцій, підручник тощо);
• плани та методичні матеріали для проведення практичних, семінарських занять і лабораторних  робіт;
• дидактичне забезпечення самостійної роботи студентів (в т.ч. з використанням інформаційних технологій);
• білети на іспит (2 комплекти; зразок білету у робочій навч. програмі, залік – 40-50 питань, іспит – 60-90 питань);
• комплексна контрольна робота;
• тематика курсових робіт (до 30 тем);
• інше з урахуванням специфіки дисципліни.

 

3. Навчальна програма дисципліни

У випадку відсутності типової навчальної програми, розробляється навчальна програма циклу дисциплін, які викладаються на кафедрі (факультеті) за наступною структурою:

• титульна сторінка (перша сторінка, назва, розробники тощо; див. додаток А);
• вихідні дані (друга сторінка, УДК, ББК, розробники, рецензенти);

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ (в даній частині програми необхідно висвітлити місце і значення навчальної дисципліни, в т.ч. включається витяг з ОПП, витяг з ОКХ; мета та завдання вивчення дисципліни.

2.  ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН навчальної ДИСЦИПЛІНИ.

3. ЗМІСТ Програми навчальної дисципліни.

4. Рекомендована література (дається перелік залежно від специфіки дисципліни):

4.1  . основні законодавчі та нормативно-правові акти;

4.2  . основна література;

4.3  . додаткова література;

4.4  . Internet-джерела.

• Зовнішня рецензія (додається в кінці навчальної програми; рецензію надає фахівець, доктор наук, професор з іншого ВНЗ з підписом завіреним печаткою).

 

4. Робоча програма навчальної дисципліни

Складається за наступною структурою:

• титульна сторінка (перша сторінка; див. додаток Б)

Далі йдуть (зразки оформлення в додатку):

 

 

Коментар до деяких складових

робочої навчальної програми дисципліни.

Плани практичних занять та методичні вказівки (рекомендації тощо як компонент НМК) для виконання практичних, семінарських занять, які  містять:

-   план занять, де зазначено тему, обсяг аудиторних годин за кожною темою та перелік питань, які підлягають розгляду;

-   короткий теоретичний коментар до кожної теми, що допомагає студентові ознайомитися із сутністю питань, обговорюваних/досліджуваних на семінарському/практичному занятті, з посиланнями на додаткові НММ, які дозволяють вивчити їх глибше;

-   питання, що виносяться на обговорення та список літератури із зазначенням конкретних сторінок, необхідної для цілеспрямованої роботи студента при підготовці до семінару (список літератури, оформлений відповідно до правил бібліографічного опису);

-   тексти ситуацій для аналізу, умови завдань тощо, які розглядаються на семінарських/практичних заняттях.

 

Завдання для самостійної та індивідуальної роботи.

Самостійна робота – діяльність студентів, яка полягає в самостійному визначенні мети, завдань, засобів їх досягнення на основі пізнавальних потреб та інтересів; виборі власного пізнавального шляху, спрямованого на створення творчого освітнього продукту; аналізі результату.

Індивідуальна робота – форма організації навчального процесу, яка забезпечує реалізацію творчих можливостей студента через індивідуально спрямований розвиток здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність.

Аудиторна самостійна робота реалізується під час читання лекцій, семінарських і практичних занять, виконання лабораторного практикуму, проведення консультацій, колоквіумів та ін.

До основних видів позааудиторної самостійної роботи студентів належать: підготовка і написання рефератів, доповідей, тез та інших письмових робіт (з правом вибору теми і форми звітності); виконання індивідуальних навчально-дослідних і домашніх завдань різного характеру (розв"язування задач, переклад і переказ текстів, добір і вивчення літературних джерел, розроблення і побудова різних схем, моделей, діаграм, виконання графічних робіт, розрахунків); виконання курсових проектів і робіт; підготовка до семінарських і практичних занять, участі в науково-теоретичних конференціях, олімпіадах, конкурсах тощо. Значні педагогічні можливості в організації самостійної пізнавальної діяльності студентів має виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань (ІНДЗ).

ІНДЗ передбачає: вивчення, творче осмислення та систематизацію навчального матеріалу з досліджуваної проблеми; поповнення і поглиблення набутих у процесі аудиторної роботи знань, умінь і навичок (самостійний пошук інформаційних джерел, роботу з матеріалами Інтернету для отримання найновішої інформації з різних проблем наукової та педагогічної діяльності, їх аналіз); обґрунтування власної позиції щодо шляхів розв"язання проблеми; активізацію пізнавальної активності студентів; формування дослідницьких умінь; розвиток самостійності, мислення, творчих здібностей майбутніх фахівців.

Контроль самостійної роботи студентів включає: відповідь на контрольні або тестові питання; перевірку конспекту, рефератів, розв"язаних задач, розрахунків, виконаних графічних вправ і завдань, індивідуальних завдань тощо.

Для самостійного опанування матеріалу даної дисципліни кафедра розробляє методичні матеріали різного рівня і призначення (так зване дидактичне забезпечення) при цьому ці матеріали повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента.

 

Методичні вказівки (рекомендації) для студентів щодо самостійного вивчення навчальної дисципліни – комплекс рекомендацій і роз"яснень, що забезпечують студентові оптимальну організацію вивчення дисципліни.

До змісту методичних вказівок (рекомендацій) як складової НМК слід включити:

• поради із планування й організації часу, необхідного для вивчення навчальної дисципліни;
• опис послідовності дій студента при вивченні змісту навчальної дисципліни;
• рекомендації щодо використання матеріалів НМК;
• рекомендації щодо роботи з літературою;
• роз"яснення до виконання домашніх завдань (приклади завдань та їх рішень);
• список рекомендованої літератури.

 

Завдання для контролю навчальних досягнень студентів – це:

• контрольні питання за кожною темою навчальної дисципліни відповідно до робочої програми;
• завдання для контрольних робіт, що дозволяють визначити засвоєння окремих тем навчальної дисципліни (зразок);
• перелік питань та завдання для модульного контролю (зразок одного варіанту);
• контрольні завдання для підсумкового контролю (зразок білета у робочій програмі навчальної дисципліни; залік – 40-50 питань, іспит – 60-90 питань).

 

Рекомендована література (містить залежно від специфіки навчальної дисципліни основні законодавчі та нормативно-правові акти, основна література, додаткова література, Internet-джерела тощо).

 

5. Комплексна контрольна робота (ККР)

Комплексна контрольна робота (ККР) – це сукупність формалізованих завдань, вирішення яких потребує уміння застосовувати інтегровані знання програмного матеріалу дисципліни. Складається за наступною структурою:

• титульна сторінка (перша сторінка; див. додаток В).

Далі йдуть (зразки оформлення в додатку):

 

Коментар до деяких складових ККР.

Контрольні завдання ККР включають 25 варіантів із 8 тестовими та 2 теоретичними питаннями з розрахунку максимальної оцінки в 100 балів. Відповідно максимальна кількість балів за тестові завдання (1 рівень) може налічувати 40 балів, а за теоретичні питання 60 балів (за питання 2 рівня – 25 балів; за питання третього рівня – 35 балів).

Кожне завдання другого та третього рівня ККР повинно розпочинатися словами: визначити..., обгрунтувати..., проаналізувати..., дати оцінку... і т.п. При їх вирішенні студент повинен продемонструвати не репродуктивну, а творчу, розумову, креативну діяльність.

Список літератури (визначити джерела, якими студент може вільно користуватись під час виконання ККР, наприклад, таблиці, схеми, каталоги, довідники, які не мають методик проведення розрахунків або викладу процесів і явищ; першоджерела (праці класиків філософської, психологічної, педагогічної, суспільно-політичної думки).

Критерії оцінки виконання ККР включають опис критеріїв та таблицю-ключ правильних відповідей на завдання першого рівня.

Рецензія на пакет комплексної контрольної роботи.

Рецензія є зовнішньою, її надає фахівець, доктор наук, професор з іншого ВНЗ з підписом завіреним печаткою.

При складанні рецензії необхідно показати: позитивні моменти розробленої ККР; відповідність варіантів завдань програмним вимогам; професійне спрямування та реалізація принципу комплексності у  розроблених варіантах завдань; рівнозначність варіантів завдань за їх складністю та можливість застосування комп"ютерної техніки при їх вирішенні; обгрунтованість критеріїв оцінки виконання завдань; недоліки та шляхи покращення завдань; можливість їх використання для оцінки рівня готовності студентів до вивчення спеціальних дисциплін.

 

6. Навчально-методичні матеріали (НММ) для лекцій

• підручники/навчальні посібники, розроблені викладачами кафедри, конспекти (тексти, схеми) лекцій у паперовій та/або електронній формі (електронний підручник/навчальний посібник/інтерактивний комплекс, файл зі змістом матеріалу, що викладається на лекціях, файл із роздатковими матеріалами);
• питання, тести й завдання за окремими темами лекцій (змістовими модулями навчальної дисципліни) для самоконтролю студентів;
• список основної і додаткової дітератури, рекомендованої студентам, за темами лекцій.
• глосарій (тлумачний словник термінів – упорядкований перелік спеціальних термінів, зміст яких вимагає пояснення, що зустрічаються в тексті лекцій навчальної дисципліни за темами лекцій або за алфавітом.

 

 

7. Порядок розробки НМК

7.1. НМК розробляє викладач (колектив викладачів) кафедри, які забезпечують викладання змісту навчальної дисципліни відповідно до навчального плану підготовки студентів відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня за напрямом (спеціальністю).

7.2. Розробники НМК (викладач, колектив викладачів) є відповідальними за його якісну підготовку.

7.3. Навчально-методичні матеріали, що включаються в НМК, повинні відповідати сучасному рівню розвитку науки, техніки та технології, передбачати логічно послідовний виклад змісту  навчального матеріалу, використання сучасних методів і технічних засобів навчального процесу, що дозволяють студентам глибоко освоювати навчальний матеріал і набувати умінь.

7.4. Розробка НМК здійснюється у такій послідовності:

-   розробка і затвердження робочої програми навчальної дисципліни;

-   розробка конспекту лекцій та укладання глосарію;

-   розробка вказівок (рекомендацій)  проведення практичних / семінарських / лабораторних занять;

-   підготовка вказівок (рекомендацій) до самостійної роботи;

-   підготовка вказівок (рекомендацій) до виконання курсових робіт (проектів);

-   розробка засобів діагностики за усіма видами навчальних робіт із дисципліни;

-   розробка вказівок (рекомендацій) викладачам;

-   оформлення документації НМК;

-   апробація матеріалів НМК у навчальному процесі;

-   коригування (оновлення) матеріалів НМК.

7.5. Усі начально-методичні матеріали дисципліни розробляються відповідно до затвердженої робочої програми.

7.6. Терміни розробки матеріалів визначаються завідувачем кафедри, за якою закріплена навчальна дисципліна, фіксуються протоколом засідання кафедри; підготовка елементів НМК включається в індивідуальний план роботи викладача (до розділу навчально-методичної роботи).  

7.7  Апробація матеріалів НМК проводиться під час викладання навчальної дисципліни вперше. Основне завдання апробації – оцінка засвоєння навчального матеріалу студентами, відповідності плану проведення всіх навчальних занять затвердженому розкладу, якості підготовки й логічної послідовності викладу навчального матеріалу. При апробації допускається використання неповного НМК, проте він має бути достатнім мінімумом для засвоєння навчальної дисципліни студентами.

7.8. За результатами апробації матеріалів НМК його автори належно оцінюють якість навчально-методичних матеріалів і готують повний комплект документації НМК.

7.9. Завідувач (голова методичної комісії) кафедри, за якою закріплена навчальна дисципліна:

-   проводить моніторинг підготовки НМК та його якості;

-   упродовж року після апробації НМК в навчальному процесі включає до плану видань кафедри навчальні посібники й методичні вказівки, підготовлені авторами НМК;

-   оцінює якість викладання дисципліни й підготовки НМК шляхом вивчення матеріалів НМК та відвідування занять з даної навчальної дисципліни.

Результати внутрішнього контролю змісту та якості НМК відображаються у протоколах засідання кафедри.

7.10. При наступному викладанні дисципліни автори вносять зміни до НМК з метою поліпшення якості викладання, повного відображення сучасного стану науки та практики.

 

8. Порядок оформлення та затвердження  складових НМК

8.1. Навчальна програма дисципліни

• розглядається та схвалюється на засіданні кафедри;
• затверджується  вченою та методичною радою факультету,  проректором університету з науково-педагогічної роботи.

8.2.  Робоча навчальна програма дисципліни

• для різних форм навчання (денна, заочна) розробляється єдина робоча навчальна програма дисципліни, з виділенням в ній аудиторних занять, самостійної та індивідуальної роботи, форм контролю тощо для кожної з них; якщо дисципліна читається на декількох спеціальностях, то розробляється декілька робочих навчальних програм;
• розглядається та схвалюється на засіданні кафедри;
• затверджується  вченою та методичною радою факультету,  проректором університету з науково-педагогічної роботи;
• якщо навчальна дисципліна викладається на іншому факультеті, то перед винесенням на затвердження погоджується в деканаті відповідного факультету (згідно зазначеного напряму підготовки (спеціальності), для якої розроблена робоча навчальна програма дисципліни) із деканом чи заступником декана з навчально-методичної роботи;
• не затверджена  проректором і не скріплена печаткою, не дає права викладачеві на проведення занять.

8.3.  Комплексна контрольна робота

• для розробки кожної ККР створюється робоча група (голова і два члени) і затверджується на засіданні кафедри;
• розроблена ККР розглядається та схвалюється на засіданні кафедри і  направляється на рецензування;
• затверджується вченою та методичною радою факультету,  проректором університету з науково-педагогічної роботи;
• якщо навчальна дисципліна викладається на іншому факультеті, то перед винесенням на затвердження ККР погоджується в деканаті відповідного факультету (згідно зазначеного напряму підготовки (спеціальності), для якої розроблено ККР) із деканом чи заступником декана з навчально-методичної роботи;

8.3.  Начально-методичні вказівки, посібники та інші видання

• розглядаються та схвалюється на засіданні кафедри;
• рекомендуються до видання (на основі відповідного витягу з кафедри) одним із підрозділів – вченою чи методичною радою факультету,  редакційно-видавничою радою університету, вченою радою університету.

 

Глосарій навчально-методичного комплексу

Укладено на основі чинних нормативно-правових документів:

• § Наказ Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року № 161 «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах».
• § Наказ МОН № 847 від 24.12.2003 та № 31377 від 29.11.2011 року «Ліцензійні умови надання освітніх послуг у сфері вищої освіти».
• § Про розроблення державних стандартів вищої освіти» Постанова КМУ № 1247 від 07.08.1998 року.
• § Закон України "Про вищу освіту" № 2984-III, із змінами від 19 січня 2010 року.

Державний стандарт вищої освіти містить складові (ст. 11 Закону України "Про вищу освіту" № 2984-III, із змінами від 19 січня 2010 року):

• перелік кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;
• перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;
• вимоги до освітніх рівнів вищої освіти;
• вимоги до освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти.

Галузеві стандарти вищої освіти містять складові (ст. 11 Закону України "Про вищу освіту" № 2984-III, із змінами від 19 січня 2010 року):

• освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників вищих навчальних закладів;
• освітньо-професійні програми підготовки;
• засоби діагностики якості вищої освіти.

Стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів містять складові (ст. 11 Закону України "Про вищу освіту" № 2984-III, із змінами від 19 січня 2010 року):

• перелік спеціалізацій за спеціальностями;
• варіативні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників вищих навчальних закладів;
• варіативні частини освітньо-професійних програм підготовки;
• варіативні частини засобів діагностики якості вищої освіти;
• навчальні плани;
• програми навчальних дисциплін.

Освітньо-професійна програма підготовки – це перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю (п.1.2; наказ МО України від 02.06.1993 року № 161).

Освітньо-професійна програма встановлює (п.16 «Про розроблення державних стандартів вищої освіти» Постанова КМУ № 1247 від 07.08.1998 року):

• розподіл обсягу освітньо-професійної програми за циклами підготовки в академічних годинах;
• нормативну частину змісту навчання у навчальних елементах, їх інформаційний  обсяг та рівень засвоєння у процесі підготовки відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики;
• рекомендований перелік навчальних дисциплін;
• форми контролю та  державної атестації;
• нормативний термін навчання.

Освітня характеристика – це основні вимоги до якостей і знань особи, яка здобула певний освітній рівень. Кваліфікаційна характеристика – це основні вимоги до професійних якостей, знань і умінь фахівця, які необхідні для успішного виконання професійних обов"язків контролю (п.2.1; наказ МО України від 02.06.1993 року № 161).

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) випускника вищого навчального закладу узагальнює зміст освіти, тобто відображає цілі освітньої та професійної підготовки, визначає місце фахівця в структурі господарства і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих якостей (п.15 «Про розроблення державних стандартів вищої освіти» Постанова КМУ № 1247 від 07.08.1998 року).

ОКХ повинна відображати соціальне замовлення на підготовку фахівця з урахуванням аналізу професійної  діяльності  та вимоги до змісту освіти і навчання з боку держави та окремих замовників. 

ОКХ встановлює вимоги до освітнього рівня і галузеві кваліфікаційні вимоги до соціально-виробничої діяльності, а саме: 

·   професійне призначення та умови використання випускників вищих  навчальних закладів певної спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня; 

·   освітні і кваліфікаційні вимоги до випускників вищих навчальних  закладів, тобто систему виробничих функцій, типових завдань їх діяльності та умінь, необхідних  для  вирішення  цих завдань; 

·   вимоги до атестації освітньої та професійної  підготовки випускників вищих навчальних закладів. 

Засоби діагностики використовуються при атестації випускників ВНЗ, яка проводиться з метою визначення відповідності показників якості вищої освіти встановленим державними стандартами вищої освіти (п.17 «Про розроблення державних стандартів вищої освіти» Постанова КМУ № 1247 від 07.08.1998 року).

Для атестації випускників ВНЗ використовуються як об"єктивні тестові методики (тестовий державний іспит), так і методики, орієнтовані на суб"єктивну інтерпретацію показників якості вищої освіти (захист кваліфікаційної роботи).

Атестація випускників вищих навчальних закладів здійснюється державною екзаменаційною (кваліфікаційною) комісією, іншими уповноваженими органами.

Стандартизованим засобом вимірювання показників якості вищої освіти є тести об"єктивного контролю рівня освітньо-професійної підготовки фахівців та діагностичні  методики, орієнтовані на виявлення якостей особи (психометричні тести).

Тести об"єктивного контролю рівня освітньо-професійної підготовки фахівців – це стандартизована методика визначення відповідності досягнутого у результаті реалізації освітньо-професійної програми рівня знань, умінь і навичок випускника вищого навчального закладу вимогам, що визначаються в освітньо-кваліфікаційній характеристиці.

Тести об"єктивного контролю повинні проходити стандартизацію. Змістова частина тесту затверджується Міносвіти та відповідними галузевими міністерствами.

Навчально-методичне забезпечення спеціальності (згідно наказу МОН 31377 від 29.11.2011 року про Ліцензійні умови надання освітніх послуг у сфері вищої освіти та методичних рекомендацій членам експертних комісій (експертам) для проведення ліцензійної експертизи) включає:

• освітньо-кваліфікаційну характеристику фахівця (в т.ч. варіативна складова);
• освітньо-професійну програму підготовки фахівців (в т.ч. варіативна складова).

Навчально-методичне забезпечення кожної навчальної дисципліни згідно навчального плану (усі показники мають бути забезпечені на 100 %):

• § навчальна програма та робоча навчальна програми дисципліни;
• § плани та методичні матеріали для проведення практичних та семінарських занять і лабораторних  робіт;
• § методичні вказівки і тематика контрольних, курсових робіт (проектів);
• § пакети контрольних завдань для перевірки знань з дисципліни соціально-гуманітарної, фундаментальної та фахової підготовки.

Інші складові НМК:

• програми навчальної, виробничої та інших видів практик;
• методичні  вказівки щодо виконання дипломних робіт, державних екзаменів;
• дидактичне забезпечення самостійної роботи студентів (в т.ч. з використаням інформаційних технологій);
• критерії оцінювання знань і вмінь студентів;
• методичні розробки з виконання контрольних робіт студентами-заочниками;
• підручники і навчальні посібники (забезпечення навч. літературою вважається 100 % при наявності одного підручника/посібника за списком літератури, рекомендованої робочою програмою дисципліни на 3 студентів);
• наявність доступу до мережі Internet;
• періодичні видання.

         Навчальна програма дисципліни (п.2.2; наказ МО України від 02.06.1993 року № 161).

         Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою дисципліни. Навчальна програма нормативної дисципліни є складовою державного стандарту освіти. Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється ВНЗ.

Робоча навчальна програма дисципліни (п.2.3; наказ МО України від 02.06.1993 року № 161).

Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану вищим навчальним закладом складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є нормативним документом ВНЗ.

Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю.

Структурні складові робочої навчальної програми дисципліни:

– тематичний план;

– засоби для проведення поточного та підсумкового контролю;

– перелік навчально-методичної літератури.

Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни (п.3.4.1; наказ МО України від 02.06.1993 року № 161).

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни (п.3.5.1; наказ МО України від 02.06.1993 року № 161).

Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни (п.3.6.1; наказ МО України від 02.06.1993 року № 161).

Індивідуальні завдання (п.3.9.1; наказ МО України від 02.06.1993 року № 161).

Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункової, графічні, курсові, дипломні проекти або роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.

Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома студентами.

Курсові проекти (роботи) зберігаються на кафедрі (предметній або цикловій комісії) протягом трьох років, потім списуються в установленому порядку (п3.9.2; наказ МО України від 02.06.1993 року № 161).

Дипломні проекти (роботи) зберігаються в бібліотеці ВНЗ протягом п"яти років, потім списуються в установленому порядку (п.3.9.3; наказ МО України від 02.06.1993 року № 161).

Самостійна робота студента.

Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача (п.3.10.3; наказ МО України від 02.06.1993 року  № 161).

 

ДОДАТКИ