Список публикаций: Трансформація становища українців Угорщини та угорців України у
|
Сучасний розвиток українського суспільства потребує нових підходів до осмислення національної політики, які враховують конкретні потреби національних меншин, що мешкають в Україні. Захист національних меншин є одним із пріоритетних завдань України в її двосторонніх відносинах із іншими державами. Українська двостороння дипломатія новітньої доби розпочинається саме з Угорщини. Договір про основи добросусідства та співробітництва між Україною та Угорською Республікою було укладено 6 грудня 1991 року і набув чинності 16 червня 1993 року. Декларація про принципи співробітництва між Українською РСР та Угорською Республікою по забезпеченню прав національних меншостей була підписана і набула чинності ще 31 травня 1991 року. Цей факт доводить факт особу актуальність питання забезпечення прав угорців, що мешкають в Україні, та українців, що мешкають в Угорщині. У Декларації Сторони домовилися про повагу до основних прав і свобод національних меншостей, та їхню рівність перед законом країн свого проживання, про право своїх громадян вільно визначати свою належність до національної меншості та що це їх рішення не викличе ніяких несприятливих наслідків. Сторони проголосили своє прагнення до в своїй політиці законні інтереси національних меншостей і вживати необхідних політичних, правових та адміністративних заходів в інтересах сприяння створенню сприятливих умов, необхідних для збереження й розвитку їхньої етнічної, культурної, мовної і релігійної самобутності. Сторони заявили про свою готовність сприяти створенню такого статусу національних меншостей, який забезпечить їм право на ефективну участь у державних справах, включаючи участь у справах, що стосуються захисту і заохочення їхньої самобутності, прийняття і виконання рішень, що мають відношення до регіонів їхнього проживання. Сторони підтримали право національних меншостей на створення і функціонування в законних рамках своїх власних організацій чи асоціацій на території Сторін, які служать збереженню їхньої самобутності. Ці організації чи асоціації можуть шукати добровільну фінансову та іншу допомогу, а також державну підтримку [1]. Вирішення практичних питань надання такої допомоги Сторонами було покладено на Змішану комісію [2], яка була створена з представників Міністерства закордонних справ, Міністерства культури, Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти Української РСР, а також Виконкому Закарпатської обласної Ради народних депутатів і громадян Української РСР угорської національності - з однієї сторони і рівної кількості представників Управління у справах національних меншостей, Міністерства закордонних справ Угорської Республіки, Міністерства культури і освіти Угорської Республіки, а також органу самоврядування Незважаючи на значний науковий інтерес до захисту національних меншин в Україні та Угорської Республіки [4; 5; 6], цілісному аналізу діяльності Змішаних міжурядових комісій приділялося недостатньо уваги. Проте у деяких дослідженнях доводиться ефективність міжурядових комісій в якості «білатерального» механізму міждержавного співробітництва України та Угорщини у сфері захисту національних меншин [7]. Останні події, зокрема прийняття Угорщиною закону про подвійне громадянство, ставить ці висновки під сумнів. Тому, на даний час, аналіз діяльності Змішаних міжурядових комісій у аспекті трансформації двосторонніх рішень набуває особливої актуальності. Мета доповіді – проаналізувати трансформацію становища українців Угорщини та угорців України у контексті міжурядових домовленостей України і Угорщини. Просування до мети припускає вирішення наступних завдань: проаналізувати зміст міжурядових угод щодо забезпечення прав національних меншин українців Угорщини та угорців України; прослідкувати трансформацію змісту протоколів Змішаних українсько-угорських міжурядових комісій з питань забезпечення прав національних меншин 2001-2008 років; визначити основні тенденції трансформації становища українців Угорщини та угорців України. Основним методом дослідження є корпоративний аналіз тексту Декларація про принципи співробітництва між Українською РСР та Угорською Республікою по забезпеченню прав національних меншостей, яка була підписана і набула чинності 31 травня 1991 року та текстів протоколів Змішаних українсько-угорських міжурядових комісій з питань забезпечення прав національних меншин 2001-2008 років. Технологія компаративного аналізу спирається на формалізований контент-аналіз текстів. Одиницею виміру є окреме речення. Загальна база контент-аналізу містить 14821 слово. Тезаурус несинонімічних слів складається з 3089 термінів. Концептуальну модель контент-аналізу складають наступні поняття: «сторони», що приймають участь у домовленостях та доручення окремої «стороні». Поняття, що указують на характер доручень та на форми участі сторін носять допоміжний характер. Це торкається наступних понять: «сприяти», «вивчити», «забезпечення», «фінансування», «угорською мовою навчання», «української мови», «можливості освіти», «безпеки», «релігійної дискримінації» та інші. Неформалізований аналіз змісту міжурядових угод показую великий обсяг та різноспрямованість діяльності Змішаних українсько-угорських комісії. За час від підпису Декларації відбулося ХІV засідань Змішаних українсько-угорських комісії, які було: визначено основні напрями роботи Комісії, опрацьовано рекомендації Урядам обох країн стосовно розробки основних заходів задля задоволення культурно-просвітницьких потреб українців в Угорщині і угорців в Україні, вивчені можливості створення культурно-інформаційних центрів і задоволення освітніх потреб національних меншин в Угорщині та Україні, розглянуто питання, що пов"язані із формуванням мережі загальноосвітніх шкіл з угорською мовою навчання, відзначено результативність виконання положень Декларації 1991 року щодо забезпечення гарантії збереження національної та етнокультурної ідентичності українців в Угорщині і угорців в Україні. Особу увагу для дослідження представляють рішення Змішаних українсько-угорських комісії, які відбулися у 2001 – 2008 р.р. 2 – 5 квітня 2001 р. у м. Києві відбулося Х-те засідання Комісії, під час якого Сторони обмінялись думками щодо можливостей установлення пам"ятного знаку на Верецькому перевалі, а також меморіальної дошки у селі Ворйюлопош. На XI-му засіданні Комісії (20-21 грудня 2001 р., м. Будапешт) Сторони проаналізували ситуацію навколо української та, відповідно, угорської національних меншин у своїх державах i дійшли висновку, що Сторонами здійснені подальші позитивні кроки в питаннях забезпечення прав національних меншин. За результатами ХІІ-го засідання, яке відбулось 25-26 вересня 2003 р. у м. Ужгороді, було підписано протокол, в якому в було підтримано прохання органу Державного самоврядування українців Угорщини щодо встановлення пам"ятного знаку жертвам голодомору 1932-1933 рр. в Україні. На ХІІІ-му засіданні (17-18 липня 2007 р., м. Будапешт) особливу увагу було приділено питанням погодження з Угорською стороною і підготовки до підписання таких договірно-правових документів: – Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Угорської Республіки про правила місцевого прикордонного руху; – Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Угорської Республіки про міжнародні комбіновані перевезення; – Робочого плану про співробітництво між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти та культури Угорської Республіки; – Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Угорської Республіки про точку з"єднання автомобільних шляхів між Україною та Угорською Республікою в рамках П"ятого європейського транспортного коридору [7]. Ключовим для розуміння основних тенденцій міждержавних українсько-угорських комісії стало XIV засідання Змішаної українсько-угорської комісії, яка відбулася 18-19 вересня 2008 р., в м. Ужгород [8]. Під час XIV-го засідання обговорювався весь комплекс питань двосторонніх відносин у сфері захисту прав національних меншин. За підсумками засідання підписано Протокол, в якому узгоджено спектр завдань і заходів, що належать до компетенції Комісії, та намічено шляхи їх практичної реалізації відповідно до законодавства обох країн [9]. За результатами порівняльного контент-аналізу тексту Декларація про принципи співробітництва між Українською РСР та Угорською Республікою по забезпеченню прав національних меншостей та Протоколів Х, ХІ, ХП, ХШ, ХІV Змішаних міжурядових українсько-угорських комісії була встановлена стійка тенденція до відхилення змісту протоколів від тексту Декларації про принципи співробітництва (Див.: таб. 1). Таблиця 1 Кореляція між текстами Декларації та Протоколами Змішаних міжурядових українсько-угорських комісії
Відхилення змісту протоколів від тексту Декларації визначаються: - загальним перенесенням акценту уваги Комісії з двосторонньої діяльності на діяльність однієї Сторони. Частота звернень до участи обох сторін знизилася із 22 у Декларації до 9 у XIV Протоколі Комісії; - значним зростанням уваги до такої форми діяльності як «сприяння» на фоні зменшення уваги до фінансування та матеріального забезпечення потреб українців в Угорщині і угорців в Україні (збільшення частоти звернень з 2 разів у Декларації до 25 у XIV Протоколі Комісії); - суттєвим зростанням уваги до поширення угорської мови, питанням навчання і освіти угорської меншини в цілому (збільшення від 2-5 звернень у Декларації до 19-20 разів у XIV Протоколі Комісії); - практично залишилися поза увагою питання права, відповідальності, релігійної дискримінації та безпеки держав; - зменшена увага до питань національно-культурної самобутності народів (Див.: таб. 2). Таблиця 2 Частота використання основних та допоміжних понять у Декларації та Протоколах Х, ХІ, ХП, ХШ, ХІV Змішаних міжурядових українсько-угорських комісії
Питання права, відповідальності, релігійної дискримінації та безпеки держав, що були декларовані в Декларації про принципи співробітництва між Українською РСР та Угорською Республікою, практично залишилися поза увагою Комісії. З одного боку, це може свідчити про низький рівень релігійної дискримінації та національної ксенофобії в регіонах компактного проживання українців Угорщини та угорців України. З другого боку, це може свідчити про небажання Комісії прати на себе відповідальність за найбільш складні питання регулювання міжнаціональних відносин.Таким чином, перенесенням акценту уваги Комісії з двосторонньої діяльності на діяльність однієї Сторони доводить втрату білатерального механізму та симетрії домовленостей. Основним моментом, що унеможливлює симетричні домовленості стало суттєво зростання уваги Комісії до питань поширення угорської мови в Україні, питанням навчання і освіти угорської меншини в цілому на фоні незначного зростання уваги до вивчення української мови. Результати контент-аналізу надають аргументи для висновку про загальну тенденцію зменшення рішень міжурядових комісій про фінансуванні ініціатив національних меншин. Разом зі збільшенням рішень про сприяння ініціативам національним меншинам, це свідчить про загальне зменшення впливовості Змішаних міжурядових комісій по забезпеченню прав національних меншостей. Разом з підсиленням уваги до правового захисту українців в Угорщині і угорців в Україні, приділяти значно більше уваги висвітленню національно-культурної самобутності українського і угорського народів в Угорщині та Україні. З метою контролю за станом справ українців Угорщини та угорців України моніторинг стану справ по забезпеченню прав українців в Угорщині і угорців в Україні треба доповнити контент-аналізом протоколів наступних засідань Змішаних українсько-угорських комісій. Треба поширити досвід контент-аналізу протоколів Змішаних українсько-угорських комісій на аналіз Змішаних українсько-словацьких та українсько-румунських комісії.
Перелік використаних джерел та літератури: 1. Декларація про принципи співробітництва між Українською РСР та Угорською Республікою по забезпеченню прав національних меншостей. – Т.1. – К., 2001. – С. 269–274. 2. Протокол до Декларації про принципи співробітництва між Українською Радянською Соціалістичною Республікою та Угорською Республікою по забезпеченню прав національних меншостей. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ukraine.uapravo.net/data/base62/ukr62651.htm 3. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 травня 1992 р. №238 «Про створення Української частини Змішаної українсько-угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин. ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 618 ( 618-96-п ) від 08.06.96 ). 4. Товт М. Проблеми угорської національної меншини в сучасній Україні / Михайло Товт // Нова політика. – 1997. – № 3. – С. 24 – 27. 5. Ткач Д. Сучасна Угорщина в контексті суспільних трансформацій: Монографія / Ткач Д. – К.: МАУП, 2004. – 480 с. 6. Бабинець І. Угорці Закарпаття в контексті українсько-угорських міждержавних взаємин (1991–2003 рр.) / Бабинець І. // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. – Ужгород, 2005. – Вип. 12. – С. 74–80. 7. Попок А.А. Діяльність змішаних міжурядових комісій з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин [Електронний ресурс] / Попок А.А. - Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/apdu/2010-1/doc/1/11.pdf 8. Гайдош І.Ф. Шляхи реалізації державної мовної політики України та положень протоколу ХIV змішаної українсько-угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин щодо вивчення української мови як державної у загальноосвітніх навчальних закладах з навчання мовами національних меншин в м. Берегово Закарпатської області / Іштван Ференцович Гайдош // Матеріали міжнародного науково-методичного семінару 9-10 червня 2009 року. – Ужгород. - 2009. С.85-92. 9. Протоколи Х-ХIV засідань Змішаної Українсько-Угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин. |
