Список публикаций: Побутові гетеростереотипи

ПОБУТОВІ ГЕТЕРОСТЕРЕОТИПИ ЗАКАРПАТЦІВ ЩОДО ПОЛЯКІВ ЗА ДІАГНОСТИЧНИМ КОЕФІЦІЄНТОМ МАККОЛІ-СТИТТА

Актуальність дослідження етнічних стереотипів зумовлена стійким уявленням про те, що стереотипи несуть в собі численні упередження, негативні уявлення, образи та кривди. Ця уява тримається на тому, що більшість стереотипів сформована історичним досвідом міжетнічних стосунків між представниками різних національностей, який є досвідом гострої політичної та військової боротьби. Вважається, що досвід побутових взаємин не впливає на традиційну упередженість у взаєминах між етнічними спільнотами. Спроби долання історико-політичних підходів до етнічних стереотипів можуть полягати у соціологічному дослідженні побутових стереотипів сьогодення. Соціологічні дослідження етнічних стереотипів здатні спростувати або підтвердити традиційні стереотипи, сприяти їх подоланню або зробити нездоланною перешкодою у розбудові толерантних стосунків між народами.

Соціологічні дослідженням стереотипів повинні відділяти міфологічні та історико-політичні аспекти дослідження за допомогою спеціальних методів. Одним з таких методів є порівнянний аналіз гетеро- та авто-стереотипів етнічних спільнот. Ознайомлення з науковою літературою показує незначну кількість соціологічних досліджень за визначеною темою. Мета статті - визначити місце побутових гетеростереотипів в системі етностереотипів закарпатців відносно поляків. Завдання: визначити поняття стереотипу та етнічного стереотипу; порівняти автостереотипи та гетеростереотипи закарпатців щодо поляків; обґрунтувати необхідність подальшого емпіричного дослідження етнічних стереотипів народів Центральної Европи.

Поняття стереотипу досліджувалося в роботах вчених різних областей знання. Вивчаючи і аналізуючи стереотип як феномен фахівці кожної галузі наукового знання прагнуть виділити в ньому ті характеристики які відбивають його роль в їх сфері дослідження. Тому, в різних дослідженнях йдеться про мовні, ментальні, етнічні та соціальні стереотипи. Першим хто ввів поняття "соціальний стереотип" був американський дослідник У.Ліпман (1922). На його думку, стереотип - це впорядковані, схемні, детерміновані культурою "картинки світу" в голові людини, які економлять його зусилля при сприйнятті складних соціальних об"єктів і захищають його ціннісні позиції і права. На думку Р.О.Лавлінського: "Стереотипи - майже неминучий наслідок категоризації. Створюючи соціальні категорії, ми фокусуємося на характеристиках завдяки яким люди, що належать до цієї категорії, схожі один на одного і відрізняються від інших людей" [1, c.209]. Треба зауважити, що такій підхід ототожнює поняття стереотипу та типізації.

Згідно дослідженням інших українських науковців, стереотипи - необхідна умова символічних комунікацій. Символічна поведінка, яка заміщає реальність, діє в строгому знаковому контексті й породженому їм світі. Підставою символічної поведінки служить міф, зрозумілий у комунікативному змісті. "В основі комунікативних міфів лежить стереотип, що допомагає приймати рішення ще до аналізу будь-якої ситуації. Він збільшує швидкість обробки інформації, дає можливість відсівати те, що йому не відповідає. Стереотип визначає наші майбутні дії по роботі з інформацією: те, що в ньому відсутнє, людиною часто не розпізнається або ігнорується. Тому можна сказати, що стереотип - це елементарний міф [2, с.108]

Український дослідник проблем етносоціології В.Евтух визначає етнічний стереотип (від грецьк. stereos – твердий, просторовий; tipos – “відбиток”) як спрощений усталений образ носіїв тієї чи тієї етнічності (групи, окремої особи),через який довкілля сприймає їх у процесі взаємодії з ними; схематизований, емоційно забарвлений і надзвичайно стійкий образ етнічної групи спільноти, який легко розповсюджується на всіх її представників; схематизована програма поведінки, яка є типовою для представників будь-якої етнічної спільноти. В етнічному стереотипі, зазвичай, зафіксовані оцінювальні думки про моральні, розумові, фізичні якості представників різноманітних етнічних спільнот [3, с.108].

За думкою Ю.Р.Сілецького: "Стереотип поляка у свідомості українця мав дещо суперечливий характер. Специфіка українсько-польських взаємин зумовлювалася тим, що впродовж тривалого кількавікового проживання поляків в Україні вони формувалися, найчастіше, крізь призму відносин пана і його підданого-селянина: поляк – шляхтич, освічений, багатий господар, пан; українець – часто неграмотний, вбогий кріпак, селянин. Великий вплив на формування відносин між українською і польською спільнотами в історичні часи мав релігійний фактор. Переважна частина українців були православними або греко-католиками, а поляки – як правило, римо-католиками, що зумовлювало їх певну відчуженість. Часто-густо конфесійне означення “католик” було синонімом етнічного – “поляк” [4].

У той же час, книги, видані в Польщі після війни і призначені для школярів як обов"язкове читання, зробили свій внесок у зміцнення стереотипу українців як військових злочинців, багато молодих людей залишилися з переконанням, що єдина мета армії українських повстанців полягала у вбивстві поляків. Якщо стереотипи відносяться до історико-культурної традиції, їх закріплення не потребує ні особистого досвіду, ні безпосередніх міжетнічних контактів, ні соціологічного дослідження. Історико-культурні стереотипи існують в рамках етнічних груп поза "живими" взаємодіями. Вони емоційно навантажені та мають скоріше ідеологічні ніж комунікативні функції [5].

Проблеми вимірювання етнічних стереотипів була знайома дослідникам ще за часи У.Ліпмана. Першу методику вимірювання етнічних стереотипів було запропоновано0-і роки Д. Кац і К. Брейлі. в 30 -і рр. Методика спиралася на "приписування" 84 рис, найбільш характерних для 10 поширених етнічних груп. У подальшому методики "приписування рис" почали уступати місце методу "полярного профілю" (Брігем). На відміну від попередніх, ці методи дозволяли вимірювати не тільки найбільш характерні стереотипи, але й їх протилежності, антістереотипні характеристики.

Під час досліджень було помічено, що великий відсоток респондентів відмовлявся виокремлювати найбільш типові риси народу. Прямі відповіді на питання приховували виявилася недосконалими в силу приховування типових рис. На думку К. Макколі і К. Стітта, при використанні відсоткової методики вимірювання стереотипів виникає проблема невключення в шкалу рис, які отримують оцінку , близьку до 100 %. Тому Макколі і Стіт запропонували модифікацію методики Брігема, включивши в неї індекс, названий "діагностичним коефіцієнтом"[6, с.33-34]. Порівняння авто - та гетеростереотипів дозволяє різних етнічних груп дозволяє визначити діагностичні коефіцієнти від 0 до 100. Значення мають коефіцієнти >1.

Виходячи з аналізу методології дослідження етнічних стереотипів, ми сформували 24 ознаки, як поділялися на відповідні групи: негативні, нейтральні та позитивні. У складі цих груп були визначені суспільно-політичні, побутові та індивідуальні риси етнічних стереотипів.

Відповідно до необхідних методологічних вимог було оформлено інструментарій соціологічного дослідження 4 національностей, які мешкають у Центральної Європі: українців, поляків, угорців і словаків. У 2006 році за квотною вибіркою було вперше було опитано 194 респондентів різних національностей, що мешкають в Закарпатті: українців, угорців, росіян, словаків. Панельне дослідження побутових етностереотипів відбулося в листопаді 2013 року.

Результати соціологічного дослідження впевнено доводили, що на відсотковому рівні історико-культурні та побутові стереотипи збігаються (Див. табл. 1). Головними гетеростереотипами закарпатців щодо поляків треба вважати їх релігійність - 64,9% та патріотичність - 53,6%.

Таблиця 1

При цьому, автостереотипи закарпатців радикально відрізняються від їх гетеростереотипів щодо поляків. Закарпатці вважають себе гостинними - 75,3% та щедрими - 50,5% (Див.: табл 2). Релігійність та патріотичність, яку вони приписують полякам, знаходиться на лише на 7-8 позиції. Це дало підстави припустити, що гетеростереотипи закарпатців щодо поляків за індексом Макколі-Стітта будуть значно відрізняться від відсоткових.

Таблиця 2

Розрахунок діагностичного коефіцієнта Макколі-Стітта продемонстрував, що до основних гетеростереотипів закарпатців щодо українців відносяться не суспільно-політичні риси, характерні для історико-культурного підходу, а побутові стереотипи: скупість -12,8; гордість - 9,1; зарозумілість - 5,9 і т.п. (Див. табл. 3). Історико-культурні стереотипи, релігійність та патріотичність поляків, за діагностичним коефіцієнтом Макколі-Стітта опинилися на 8 та 9 позиціях.

Таблиця 3

Отже, побутові гетеростереотипи в системі етностереотипів закарпатців відносно поляків займають визначальне місце, та виконують функцію символічних комунікацій, допомагають приймати рішення що до аналізу будь-якої ситуації. Історико-культурні стереотипи, що виконують ідеологічну функцію, уступають побутовим стереотипам. Само поняття стереотипу з рівня політичної міфології та маркеру етнічної ідентичності перетворюється у засіб орієнтації в ситуаціях, в яких не вистачає інформації для прийняття аргументованого рішення.

В силу того, що у історико-культурні стереотипи продовжують впливати на процес міжнародних та міжетнічних комунікацій, дослідження авто- й гетеростереотипів потребує подальшого емпіричного дослідження.

Література

1. Лавлінський Р.О. Процеси формування стереотипу у свідомості людини / Р.О.Лавлінський // Вчені записки Таврійського національного університету ім. Вернадського. Науковий журнал. Серія: "Філософія. Культурологія. Політологія. Соціологія". Том 24 (63). №3-4. Сімферополь, 2011. - С.205-210.

2. Чорний В.В. Засоби міфологізації громадської думки / Вадим В"ячеславович Чорний // Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій. Матеріали міжнародної конференції. 20-21 лютого 2008 р., м. Суми. - С. 107-109.

3. Евтух В.Б. Етнічність: енциклопедичний словник [Електронний ресурс]- Режим доступу: http://archive.is/8gTSH . – Загол. з екрану. – Мова укр.

4. Сілецький Ю. Р. Етнічні гетеростереотипи в традиційному світогляді українців. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.05 – етнологія – Інститут українознавства ім. І. Крип"якевича НАН України, Львів, 2009.

5. Kofta М. Stereotyp spiskowy jako centralny składnik antysemityzmu / Mirosław Kofta / Mirosław Kofta // Stereotypy i uprzedzenia: uwarunkowania społeczno kulturowe, Aleksandra Jasińska-Kania (red), Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Scholar, 2001. - S. 274-297.

6. Стефаненко Т.Г. Этнопсихология: практикум: Учебное пособие для студентов вузов / Т. Г. Стефаненко. — М: Аспект Пресс, 2006.— 208 с.