|
|
Актуальність феномена довіри до влади відома багато тисяч років. За думкою Конфуція, для успішного правління потрібно три речі: має бути достатньо їжі, повинно бути достатньо зброї і народ повинен довіряти владі (правителю). Причому, з всіх трьох речей, у випадку крайньої необхідності, можна відмовитися від двох необхідних речей, від зброї та їжі, тому що з давніх часів ще ніхто не міг уникнути смерті. Але без довіри народу жодна держава не зможе встояти. Питання довіри до влади пов"язано з жертовністю. Довіряти, за думкою Конфуція, можливо тільки тим, хто здатний на самопожертвування, хто не любить своє життя більше царства [1, с.865].
Увага, яку проявляють до феномену "довіри" сучасні науковці, обумовлена тим, що він виступає важливим чинником підвищення ефективності управління та є індикатором його трансформації. Низький рівень довіри громадян до органів влади, сприяє виникненню передумов для соціальної напруги та формування кризових ситуацій в суспільстві.
Наукове осмислення проблеми довіри до влади розкривається в працях П. Бурд"є, М.Вебера, Е. Гідденса, Е. Дюркгейма, Н. Лумана, Т.Парсонса, Ф. Фукуяма, Дж.Хоманса, П.Штомпка та інших закордонних соціологів. Серед вітчизняних науковців, що досліджували різні аспекти довіри до влади можна виділити Е. Афоніна, Є.Головаху, В.Ігнатова, А.Ковальова, О.Крутого, С.Макєєва, І.Мартинюка, С.Наумова, В.Нечипоренко, Н.Паніну, Ю.Пахомова, А.Ручку, та інших.
Між тим, щорічні моніторинги різних соціологічних України демонструють застиглу картину низької довіри соціуму до всіх гілок влади та більшості базових соціальних інститутів. Наскільки це свідчить про неефективну роботу органів влади чи апріорних установок українського суспільства - треба з"ясувати за допомогою застосування нових підходів до виміру довіри до влади та інших базових інститутів суспільства. Тільки новий інструментарій дослідження здатний показати чинники ситуації, що склалося і роками продовжує відтворюватися.
Мета статті ? розглянути один з нових підходів у дослідженні довіри до органів влади та базових соціальних інститутів, що може дати підстави для зміни ситуації на краще.
Просування до мети вимагає вирішення наступних завдань: визначити особливості традиційної методології дослідження довіри до влади, запропонувати новий підхід та продемонструвати результати його застосування у соціологічних дослідженнях.
Довіра до влади та базових соціальних інститутів є предметом дослідження чисельних європейських та українських дослідницьких центрів [2-6]. Основним експериментальним методом дослідження довіри до владних структур і соціальних інститутів є опитування громадської думки. До аналітично-розрахункових методів дослідження довіри відносяться:
- ранжування та порівняння рейтингів різних соціальних інституцій;
- вимірювання різниці часток тих, хто довіряє, і тих, хто не довіряє інституціям;
- розрахунки індексу довіри до соціальних інституцій;
- розрахунки обумовленості довіри до соціальних інституцій;
- розгляд динаміки рівня довіри, визначення основних тенденцій розвитку, побудова пошукових трендів та розробка перспективних прогнозів.
Рівень довіри до різних державних органів влади вимірювався за чотирьохбальною шкалою, де один бал означав зовсім не довіряю, а п’ять балів, навпаки, повністю довіряю [3]. Але більшість дослідників використовує також варіант "затрудняюсь відповісти", що надає до 20% респондентів право ухилятися відповіді. У методології дослідження довіри до органів влади і соціальних інститутів відсутня методика вимірювання ефективності їх діяльності, що зменшує можливості практичного використання результатів дослідження.
Дослідники Закарпатського регіонального відділення Соціологічної асоціації України вперше запропонували методику розрахунку ефективності діяльності державних структур і соціальних інститутів. Вона побудована на вимірювання різниці часток тих, хто довіряє, і тих, хто користується послугами регіональних інституцій. Цей показник дозволив побачити результати діяльності місцевих державних адміністрацій, місцевих рад та інших регіональних інституцій Закарпаття зовсім в новому контексті. Нова методика вимірювання дозволяє звільнити результати дослідження від тиску цілком статистичних рейтингів регіональних інституцій. Вона відкриває перспективу для нових конструктивних підходів покращення діяльності органів державного управління.
У серпні ? жовтні 2012 року членами Закарпатського відділення Соціологічної асоціації України за сприяння Закарпатської обласної державної адміністрації в Закарпатської області проведено опитування громадян з метою вивчення суспільної думки щодо довіри громадян до державних структур та інших соціальних інституцій. За квотною багатощаблевою гніздовою вибіркою опитано 1150 респондентів віком від 18 років і старше. Стандартне відхилення при достовірних 95% ставлять +/- 3%/.
Завдяки тому, що в анкетах не було варіанта відповіді "затрудняюся відповісти", результати опитування дещо відрізняються від традиційних в бік більшої довіри. Так, на запитання: "Наскільки Ви довіряєте наступним організаціям?" - опитані закарпатці відповіли наступним чином: церкві - 82,0%, громадським організаціям - 39,5%, профспілкам - 33,6%, місцевим радам - 32,7%, місцевім державним адміністраціям - 25,1%, міліції - 21,0%, судам - 10,5%, прокуратурі - 7,7%. Високим залишається рівень довіри громадян до ЗМІ: телебаченню - 78,8%, друкованим виданням - 59,7%, Інтернету - 42,7%.
Рівень довіри до соціальних і державних структур не є пропорційним інтенсивності користування їх послугами. Майже кожного дня або часто відвідують церкву 58,8% опитаних закарпатців, користуються послугами громадських організацій - 21,1%, місцевих рад - 13,3%, місцевих державних адміністрацій - 5,3%, профспілок - 6,0%, міліції - 3,9%, судів - 1,8%, прокуратури - 0,5% респондентів. Інтенсивність користування громадянами ЗМІ, навпаки, перевищує рівень довіри до них. Так, користуються послугами телебачення - 85,2%, друкованими виданнями - 60,3%, Інтернетом - 49,4% опитаних.
Виходячи із проведених розрахунків, можна стверджувати, що найбільш ефективний вплив на громадян області мають профспілки, а церква, незважаючи на високий абсолютний рівень довіри, дещо поступається їм. Місцеві державні адміністрації та місцеві ради небагато програють лідерам ефективної діяльності. Достатньо ефективною є діяльність правоохоронних структур: міліції, судів і прокуратури. Незважаючи на низький абсолютний рівень довіри до міліції, судів та прокуратури, ефективність їх діяльності значно вище, ніж у ЗМІ. Розбіжності між частотою користування і рівнем довіри ЗМІ доводить невисоку ефективність їх діяльності. Високий абсолютний рівень довіри громадян Закарпаття до ЗМІ обумовлений більшою доступністю до населення.
В силу відносно низької інтенсивності користування послугами місцевих державних адміністрації та місцевих рад, у перспективі можна очікувати зростання ролі органів державної влади і громадських організацій в управлінні державними справами, підвищенням їх впливу через різноманітні дорадчо-консультативні та експертні органи, створені при державних структурах, на відповідні управлінські рішення.
В результаті дослідження встановлені значні розбіжності в джерелах інформування міського і сільського населення Закарпаття щодо діяльності соціальних і державних структур. У сільській місцевості основними джерелами інформації про діяльність соціальних і державних структур респонденти відмітили друковані видання - 36,1% опитаних, радіо - 24,6%, телебачення - 14,8%, розмови з друзями 13,1%, Інтернет - 11,5%. У той же час, основними джерелами інформації про діяльність соціальних і державних структур мешканці м.Ужгород назвали телебачення - 22,0% опитаних, Інтернет - 18,4%, друковані видання - 17,4%, радіо - 2,9%. Отже, мешканці сільської місцевості основну долю інформації отримують через друковані видання та радіо, тоді, як мешканці обласного центру користуються більш осучасненими джерелами інформування - телебаченням та Інтернетом.
Проведений корелятивний аналіз показав достовірний прямий і сильний зв"язок (0,701) між довірою місцевим державним адміністраціям і довірою місцевим органам влади. Максимальний від"ємний корелятивний зв"язок встановлено між довірою місцевим державним адміністраціям і місцевим органам влади та виборчими округами (- 0,119 і - 0,230 відповідно). Сильний від"ємний корелятивний зв"язок встановлено між довірою місцевим органам влади та національністю (- 0,205) і партійними симпатіями респондентів (-0,111). Всі інші демографічні показники не є значимими.
Прямий корелятивний зв"язок високого рівня встановлено між довірою місцевим державним адміністраціям і довірою силовим органам: міліції (0,588) і прокуратурою (0,558). Прямий корелятивний зв"язок високого рівня існує між довірою місцевим державним адміністраціям та довірою профспілкам (0,480) і і іншим громадським організаціям (0,404). Серед ЗМІ найбільший корелятивний зв"язок встановлено між довірою місцевим державним адміністраціям і довірою друкованим виданням (0,493).
Прямий корелятивний зв"язок високого рівня між довірою місцевим радам та іншими соціальним інститутами практично тотожний зв"язкам довіри місцевим державним адміністраціям. Головною відмінністю є більш сильний зв"язок не тільки із довірою іншим соціальним інститутами але й з фактом користуванням їх послугами. Так корелятивний зв"язок між довірою місцевим радам і фактом користування послугами громадських організації (0,425) перевищує довіру цим організаціям (0,361). Тобто, певна недовіра громадським організаціям є реальним фактом, заснованим на реальному користуванні їх послугами. Отже, можна припустити, що довіра місцевим радам може зростати через розчарування громадян послугами громадських організацій.
Корелятивний зв"язок між довірою місцевим державним адміністраціям і фактом користування послугами церкві (0,258) дещо перевищує довіру церкви (0,228). Незважаючи на незначну розбіжність між коефіцієнтами кореляції, тут також можна говорити про реальну оцінку рівня довіри і припускати, що довіра місцевим державним адміністраціям може зростати через розчарування громадян послугами церкви.
Ще однією особливістю корелятивного аналізу довіри місцевим радам можна вважати відносно занижений рівень довіри до силових структур та підвищений рівень довіри ЗМІ. Так коефіцієнт кореляції між довірою місцевим державним адміністраціям і довірою міліції дорівнюється 0,588, а коефіцієнт кореляції між довірою місцевим радам і довірою міліції - лише 0,440. В то же час, коефіцієнт кореляції між довірою місцевим державним адміністраціям і довірою телебаченню складає лише 0,171, а коефіцієнт кореляції між довірою місцевим радам і довірою телебаченню майже у два рази вищий (0,335). Подібні показники щодо довіри Інтернету складають, відповідно, 0,149 і 0,212. Отже, можна припустити, що серед тих, хто довіряє місцевим державним адміністраціям, більше прихильників силових структур, а серед тих, хто довіряє місцевим радам - прихильників суспільного діалогу.
В цілому, в силу значної розбіжністю показників довіри органам місцевої влади і фактами користування їх послугами можна стверджувати про переважно компенсуючий характер довіри до влади. Респонденти довіряють або недовіряють органам місцевої влади не тому, що часто користуються їх послугами, а тому, що розчаровані діяльністю інших інституцій. Високій рівень довіри до друкованих видань (0,400 - 0,493) практично не підтримується частотою їх використання (0,37-0,57). Приблизно така ж розбіжність існує між довірою силовим структурам і частотою звернення до їх послуг. Отже, респонденти більше довіряють тому, про що вони менше знають. Рівень довіри місцевим державним адміністраціям і місцевим радам влади може зростати за рахунок самодискредитуючої діяльності церкви і громадських організацій.
Аналіз довіри до громадських організацій підтверджує попередне припущення, що довіра і недовіра громадським організаціям є реальним фактом, заснованим на реальному користуванні їх послугами. Коефіцієнт кореляції між довірою до громадських організацій і фактом користування їх послугами є максимальним і складає 0,422.
Аналіз довіри до церкви підтверджує поперечне припущення, що довіра і недовіра до церкви є реальним фактом, заснованим на реальному користуванні їх послугами. Коефіцієнт кореляції між довірою до громадських організацій і фактом користування їх послугами є максимальним і складає 0,441. Максимальний від"ємний корелятивний зв"язок встановлено між довірою церкви та користуванням послугами місцевих державних адміністрацій (-0,331) і користування послугами міліції (-0,226). Максимальний від"ємний корелятивний зв"язок існує між довірою до церкви і до Інтернету (-0,177).
Таким чином, було доведено, що довіра до місцевих рад, місцевих державних адміністрацій, міліції, судів і прокуратури формується незалежно від факту користування населенням їх послугами. Рівень довіри до владних структур практично не залежить від демографічних і соціальних особливостей респондентів. Рівень довіри до владних структур більшою мірою обумовлюється емоційним станом населення, схильністю до утримання існуючого стану справ. Це надає підстави розглядати довіру до владних структур як "апріорну" і незалежну від якості послуг і актуальних потреб населення.
За результатом порівняння рівня довіри з інтенсивністю користування послугами різних соціальних інституцій структур, з"ясовано, що ефективність діяльності місцевих державних адміністрацій і місцевих рад дещо поступається ефективності діяльності профспілок і церкви. Але довіра органам місцевої влади носить переважно компенсуючий характер, тому підвищення рівня довіри до місцевих рад може бути здійснено за рахунок розчарування респондентів у ефективності діяльності громадських організацій. Так же само, підвищення рівня довіри до місцевих державних адміністрацій може зростати не стільки за рахунок успішності їх діяльності, скільки за рахунок розчарування респондентів у діяльності базових соціальних інститутів, зокрема діяльності окремих церковних організацій.
Література та джерела
1. Конфуций. Беседы и суждения. / Конфуций – СПб. : ООО Изд-во "Кристалл", 2001. – 1119 с.
2. Громадянське суспільство в Україні. Аналітичний звіт за результатами загальнонаціонального опитування недержавних організацій України. Підготовлено фондом „Демократичні ініціативи” та СОЦІС на замовлення Світового банку / [Бачинський Я., Кучерів І., Бекешкіна І., Стегній О., Полуйко В.]. – К., 2003. – 54 с.
3. Рівень довіри до державних органів влади в Україні. Прес реліз. [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Центру соціологічних та маркетингових досліджень SOCIS – Режим доступу: . – Загол. з екрану. – Мова укр.
4. Довіра громадян до органів влади та базових соціальних інститутів [Електронний ресурс] // Національний інститут стратегічних досліджень. – Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/Monitor/May2009/5.htm. – Загол. з екрану. – Мова укр.
5. Соціологічні опитування. [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Центру Разумкова. – Режим доступу: . - Загол. з екрану. – Мова укр.
6. Соціологічні опитування. [Електронний ресурс] // Фонд Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва. – Режим доступу : . ? Загол. з екрану. – Мова укр.
Актуальность материала, изложенного в статье, обусловлена насущными потребностями совершенствования методов измерения доверия к органам власти и базовых социальных институтов. Предложен новый подход к измерению, который опирается на сравнение отношение респондентов к деятельности органов власти и базовых социальных институтов с частотой обращения к ним. Представлены результаты опроса по новой методике 1150 респондентов в Закарпатской области. Установлено, что доверие граждан органам местной власти носит преимущественно компенсирующий характер, что повышение уровня доверия к органам власти может быть осуществлено за счет разочарования респондентов в деятельности базовых социальных институтов.
Ключевые слова: доверие граждан, органы власти, социальные институты, методы измерения.
The topicality of the material set out in the article has been conditioned by the urgent need to improve the methods for measuring trust to authoritioes and basic social institutions. A new approach to measurement has been proposed, which is based on a comparison of respondents attitudes to authorities and basic social institutions with a frequency of applying to them. The results of the survey using the new procedure 1150 respondents in the Transcarpathian region. Found that public confidence in local authorities is largely offsetting nature of that increase trust in government can be achieved by respondents in frustration of basic social institutions.
Keywords: citizens" trust, authorities, social institutions, methods of measurement. |
