Список публикаций: Побутові автостереотипи словаків Закарпаття

ПОБУТОВІ АВТОСТЕРЕОТИПИ СЛОВАКІВ ЗАКАПАТТЯ

 Актуальність дослідження етнічних стереотипів зумовлена стійким уявленням про те,  що стереотипи несуть в собі численні упередження, негативні уявлення, образи та  кривди. Ця уява тримається на тому, що більшість стереотипів сформована історичним досвідом міжетнічних стосунків між представниками різних національностей, який є досвідом гострої політичної та військової боротьби. Вважається, що досвід побутових взаємин не впливає на традиційну упередженість у взаєминах між етнічними спільнотами. Спроби долання історико-політичних підходів до етнічних стереотипів можуть полягати у соціологічному дослідженні побутових стереотипів сьогодення. Соціологічні дослідження етнічних стереотипів здатні спростувати або підтвердити традиційні стереотипи,  сприяти їх подоланню або зробити нездоланною перешкодою у розбудові толерантних стосунків між народами [1].

Питання соціальних стереотипів як засобу впорядкування практичної діяльності за допомогою світогляду досліджувалися Д.Брейлі, Т. Ван Дейк, У.Ліпман, Р.Олпорт, А.Тешфел, як неминучий  наслідок категоризації соціальних подій Р.Лавлінським [2]. Підходи в дослідженнях соціальних стереотипів як міфологічних засобів комунікації зустрічаються в працях В.Чорного [3] та Н.Рудакової [4].

Окремий напрямок дослідження складають праці з вивчення особливостей етностереотипів. Дослідниками етностереотипів є відомі українські соціологи і психологі: П.Гнатенко, П.Бузський, В.Євтух, О.Квас, М.Махній, Ю.Сілецький,  Т.Тхоржевська та багато інших. Переважна більшість дослідників етностереотипів розглядає етнічний стереотип як спрощений та емоційно забарвлений образ носіїв тієї чи іншій етнічності.  Етнічний стереотип тлумачиться як "схематизований, і надзвичайно стійкий образ етнічної групи спільноти, який легко розповсюджується на всіх її представників [5]. Вважається, що за допомогою етностереотипів реалізується типова та схематизована програма поведінки представників етнічної спільноти. При цьому, не завжди звертається увага на тої факт, що етностереотип складається з авто- і гетеростереотипів, які іноді програмують поведінку етнічних спільнот у прямо протилежних напрямках.

 Мета статті - визначити місце побутових автосростереотипів словаків Закарпаття в системі етностереотипів закарпатців. Завдання: визначити основні підходи емпіричного дослідження етнічних стереотипів; порівняти автостереотипи словаків Закарпаття з гетеростереотипами закарпатців; визначити роль етнічнічних стереотипів на рівень міжетнічної конфліктності.

Методи вимірювання етнічних стереотипів було запропоновано Д. Кац і К. Брейлі.  в 30 - і рр ХХ століття.  Вони спиралися на технологію "приписування"  рис, найбільш характерних для етнічних груп. У подальшому методики "приписування рис" почали уступати місце методу "полярного профілю" (Брігем). Третім етапом у емпіричному дослідженні етностереотипів стала технологія "діагностичного коефіцієнта К. Макколі і К. Стітта [1].  На думку К. Макколі і К. Стітта, при використанні відсоткової методики вимірювання стереотипів виникає проблема невключення в шкалу рис, які отримують оцінку, близьку до 100 %. Тому Макколі і Стіт запропонували модифікацію методики Брігема, включивши в неї індекс, названий "діагностичним коефіцієнтом". Порівняння авто - та  гетеростереотипів різних етнічних груп дозволяє визначити діагностичні коефіцієнти від 0 до 100. Значення мають коефіцієнти >1. 

Виходячи з аналізу методології дослідження етнічних стереотипів, ми сформували 24 ознаки, як поділялися на відповідні групи: негативні, нейтральні та позитивні. У складі цих груп були визначені суспільно-політичні, побутові та індивідуальні риси етнічних стереотипів.

Відповідно до необхідних методологічних вимог у 2006 році було оформлено інструментарій соціологічного дослідження 4 національностей, які мешкають на території Центральної Європи: українців, поляків, угорців і словаків. Вперше таке дослідження було проведено дослідницькою групою кафедри соціології і соціальної роботи УжНУ під керівництвом професора О.В.Пеліна у 2006 році. Було опитано 194 респондента м.Ужгород. Панельне дослідження було проведено студентами кафедри політології і державного управління УжНУ в 2013 році. За квотною вибіркою було вперше опитано 320 респондентів різних національностей, що мешкають в Закарпатті:  українців, угорців, росіян, словаків. Власне панельне дослідження побутових етностереотипів було проведено мною на при кінці 2013 початку 2014 років. За квотною вибіркою було вперше опитано 272 респондента словацької національності, що мешкають в Ужгороді, с.Сторожниця та с. Середне.

Результати соціологічного дослідження впевнено доводять, що домінуючими автостреотипами словаків є: чесність, доброзичливість, культурність та життєлюбність (Див. табл. 1). Саме такими хотіла би бачити себе більша частина опитаних респондентів.

 До основних гетеростереотипів словаків Закарпаття щодо угорців, українців та поляків належать: щедрість, гостинність, відважність та інші риси характеру (Див. табл. 2).

Розрахунок діагностичного коефіцієнта Макколі-Стітта продемонстрував, що до основних гетеростереотипів словаків щодо інших національних груп відносяться наступні побутові стереотипи: По відношенню до угорців – мислять згідно установленим поглядам – 6,98; старомодні – 3,82; темпераментні – 3,42; самозакоханні -- 2,57; скупі – 1,12 і т.д. А українців навпаки – сприймають гостинними – 3,07; відважними – 4,17; щедрими – 3,99; і т.д. Полякам надавали таких рис як – освідченні – 0,89; культурні – 0,86; чесні -- 0,61; доброзичливі -- 0,59 і т.д. (Див. табл. 3).

Отже, побутові гетеростереотипи в системі етностереотипів словаків знаходяться під впливом історико-культурних стереотипів, які протягом довгих років формувалися у свідомості етнічних словаків, що призвело до негативного відношення і накопичення конфліктного потенціалу. Порівняльний аналіз виявляє певні розбіжності в побутових етностереотипів. Наприклад, відмітили угорців як темпераментних 40,7% опитаних словаків і лише 22,7% самих угорців. Ще більше розбіжності в побутових етностереотипах відмічених словаками між угорцями та українцями. Так, відмітили угорців як щедрих тільки 11,8% опитаних словаків. Але українців в якості щедрих відмітили 58,8% опитаних словаків.

Чи не може розбіжність етностереотипів бути чинником або наслідком низької етнічної толерантності? Індикатором рівня толерантності обрано рівень міжетнічних конфліктів між словаками та іншими національностями краю. Аналіз рівню міжетнічних конфліктів показав його відносно низький рівень. Згідно результатам опитувань, на непорозуміння або конфлікти на міжнаціональному ґрунті вказали 26,3% опитаних українців і тільки 20,3% опитаних словаків.

Результати двовимірного аналізу показали, що міжетнічна конфліктність знаходиться у прямий залежності від інтенсивності спілкування, що підтверджує "гіпотезу контакту" Г.Олпорта про зменшення вірогідності виникнення стереотипів за умови більш інтенсивних контактів між етнічними спільнотами. Згідно гіпотези Г.Олпорта контакт між членами різних соціальних груп сприяє зниженню ворожості в їх стосунках. Вона заснована на припущенні, що негативні стереотипи щодо членів аутгрупи виникають через нестачу контакту з ними, оскільки точність їх сприйняття членами іншої групи прямо пропорціонально залежить від інтенсивності міжособової взаємодії між членами різних соціальних груп. Формування неточних і, як правило, негативних стереотипів членів аутгрупи приводить до появи аутгрупової дискримінації по відношенню до них з боку носіїв цих стереотипів. Повторні контакти між членами різних груп приводять до формування ними повнішого уявлення один про одного.

Результати дослідження доводять, що дуже рідкі контакти не спричинять  непорозуміння або конфлікти на міжнаціональному ґрунті, рідкі та часті  сприяють конфліктам 25,0% респондентів. Щоденні контакти зменшують рівень конфліктності до 16,7%. За допомогою результатів дослідження доведено, що найбільш конфліктний потенціал притаманний словакам - мешканцям Ужгороду ніж мешканцям ужгородського району. Розбіжності в рівні міжетнічної конфліктності мешканців Середнього та Сторожниці не виявлено. Значний рівень непорозуміння та конфліктів на міжнаціональному ґрунті притаманний старшому поколінню словаків, старше 50 років.. Конфлікти на міжетнічному ґрунті більш характерні для чоловіків ніж для жінок.

Значна кількість конфліктів на міжнаціональному ґрунті пов"язана з образливими гетеростереотипами словаків. Зокрема, 66,7% тих, хто назвав угорців вузькомислячими, був стороною конфлікту.  Частина конфліктів пов"язана з автостереотипами словаків. Так, 50,0% респондентів, які відмітили високий темперамент словаків, були учасниками непорозуміння або конфліктів на міжнаціональному ґрунті. Серед автостереотипів словаків, респондентів, які відмітили патріотичність значний відсоток – 41,7% мали конфлікти міжнаціональному ґрунті .

Найменший показник конфліктності прослідковується у респондентів, які відмітили такі стереотипи як – життєлюбні, товариські, гостинні. Хоча, знов ж таки через аутостереотипи словаків у порівнянні з іншими вважають найменш гостинними. Цікавим є те, що 33,3% респондентів, які відмітили доброзичливість по відношенню до поляків мали конфлікти на міжнаціональному ґрунті. Значний відсоток (45,5%) респондентів які мали непорозуміння на міжнаціональному ґрунті відмітило стереотип «горді» по відношенню до українців, але хочу зазначити, що більшість респондентів сприймали термін «горді», як «гордість» за свою націю або ідентичність. Іронічним є те явище, що поширений етностереотип «зарозумілі» в суспільстві приписувався угорцям, а за діагностичним коефіцієнтом Макколі-Стітта, саме угорці мають найменший показник конфліктності (16,7%).

Прослідковуючи останні події, які відбувалися в Україні в період проведення досліджень, більшість респондентів, які мали конфлікт на міжнаціональному ґрунті відмічали по відношенню до українців такі історичні етностереотипи як чесні (42,9%), відважні (29,2%). Треба зазначити, що ці показники зросли під час загострення подій на Майдані в м.Київ.

Отже, етностереотипи словаків відносно інших національних груп Закарпаття грають вирішальну роль в формуванні міжетнічної конфліктності та міжетнічної толерантності. Вони виконують функцію символічних комунікацій, допомагають приймати рішення що до аналізу будь-якої ситуації. Само поняття стереотипу з рівня політичної міфології та маркеру етнічної ідентичності перетворюється у засіб орієнтації в ситуаціях, в яких не вистачає інформації для прийняття аргументованого рішення.

За допомогою панельних соціологічних досліджень міжетнічних відносин на Закарпатті доведено окремий (соціальний) аспект "гіпотези контакту" Г.Олпорта. Безпосередній контакт між етнічними групами у мультикультурному середовищі сприяє зниженню ворожості в їх стосунках. Це відображується на скороченні соціальних дистанцій між етнічними групами і фіксується за допомогою методики Еморі Богардуса. Негативні стереотипи щодо членів інших етнічних груп руйнуються завдяки руйнуванню типових або "анонімних" за Томасом Бергером контактів.

Результати вимірювання авто- і гетеростереотипів між етнічними групами, що знаходяться у безпосередньому контакті аргументовано доводять "гіпотезу контакту" Г.Олпорта про зменшення вірогідності виникнення стереотипів за умови більш інтенсивних контактів між етнічними групами. Доведення соціального аспекту "гіпотези контакту" Г.Олпорта — один із напрямків вивчення способів оптимізації міжгрупової взаємодії. Разом із доведенням гіпотези контакту з"являється розуміння можливостей впливу на процеси декатегоризації у міжетнічних стосунках. Це суттєво збільшує можливості суспільної інтеграції різних, на перший погляд непримиримих, етнічних груп.

Література

1. Пелін О.В. Побутові стереотипи закарпатців щодо поляків за діагностичним коефіцієнтом Макколі-Ститта [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://a-pelin.info/?go=pub&item=102. –  Загол. з екрану. – Мова укр.

2. Лавлінський Р.О. Процеси формування стереотипу у свідомості людини / Р.О.Лавлінський // Вчені записки Таврійського національного університету ім. Вернадського. Науковий журнал. Серія: "Філософія. Культурологія. Політологія. Соціологія". Том 24 (63). №3-4. Сімферополь, 2011. - С.205-210.

3. Чорний В.В. Засоби міфологізації громадської думки / Вадим В"ячеславович Чорний //  Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій. Матеріали міжнародної конференції. 20-21 лютого 2008 р., м. Суми. - С. 107-109.

4. Рудакова Н. Міфологічні образи та мотиви – підґрунтя фольклорної моделі козаччини [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://philology.knu.ua/files/library/folklore/36/36.pdf. – Загол. з екрану. – Мова укр.

5. Евтух В.Б. Етнічність: енциклопедичний словник  [Електронний ресурс]. - Режим доступу:  http://archive.is/8gTSH . – Загол. з екрану. – Мова укр.