Список публикаций: Соціальний розвиток неформальних практик підприємництва

Соціальний розвиток неформальних практик підприємництва в умовах економічної кризи (приклад Закарпаття)

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ УЯВЛЕННЯ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА

1.1.  Генеза  теоретико-правових уявлень про класичні форми  підприємництва 

1.2. Нормативно-правова інституціалізація підприємництва в Україні

РОЗДІЛ ІІ. РОЗВИТОК  НЕФОРМАЛЬНИХ ПРАКТИК ПІДПРИЄМНИЦТВА В СОЦІАЛЬНИХ УМОВАХ ПЕРЕХІДНОГО ПЕРІОДУ

2.1. Соціальні проблеми розвитку підприємництва в умовах перехідного періоду

2.2. Трансформації класичних форм підприємництва в соціальних умовах неформальної економіки перехідного періоду

РОЗДІЛ ІІІ. СПЕЦИФІКА РОЗВИТКУ НЕФОРМАЛЬНИХ ПРАКТИК ПІДПРИЄМНИЦТВА В ГІРСЬКИХ УМОВАХ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3.1. Вплив соціального середовища на  розвиток неформальних практик підприємництва Закарпатського регіону

3.2. Особливості впливу соціальних умов регіону на розвиток неформальних практик підприємництва в гірських районах Закарпатської області

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ 

 ВСТУП

 В умовах суспільства, що трансформується, особливо вагоме значення набувають соціальні групи, які сприяють його динамічному розвитку. До таких груп належать і підприємці України. Підприємництво виступає локомотивом системних зрушень  українського суспільства, гарантом якісних соціальних трансформацій, тому на сучасному етапі підвищується науковий і практичний інтерес до питань підприємництва, відтворення підприємницької субкультури, побудови теорії підприємництва, яка б враховувала національну та культурну специфіку соціальних і економічних трансформацій.    

 Аналіз стану справ на Закарпатті показує,  з одного боку, одну з найвищих в Україні динаміку зростання  кількості підприємств, а з іншого - найнижчий рівень доходів населення. Ринкові трансформації на Закарпатті призвели до деструктивних змін у основних галузях підприємництва, стрімкого зростання безробіття й обвального погіршення соціального захисту населення, особливо в умовах економічної кризи. Розвиток підприємництва в Закарпатті  відбувається нерівномірно: в гірських умовах наявний ряд факторів лімітуючого характеру. Через це загальні підходи до його соціальної підтримки часто не спрацьовують. Адже важко зрозуміти і проаналізувати розвиток підприємництва гірських районів без пильної уваги до неформальних варіантів його прояву, які розвиваються на основі діяльності домогосподарств і особистих підсобних господарств. Саме тут проявляються і глибокі історичні корені (традиції колективної солідарності, ставлення до сім"ї як до латентної основи світовпорядкованості), так і сучасні соціально-економічні колізії (падіння життєвого рівня, безробіття, заробітчанство, непередбачуваність реформаторської логіки).

 Підприємництво Закарпаття, виступаючи локомотивом соціально-економічної трансформації, одночасно є важливим адаптаційним ресурсом, який дозволяє пом"якшити негативи перехідної кризи і з мінімальними втратами пристосуватися до нових, незвичайних умов. Особливо гостро функціональна подвійність підприємництва відчувається в соціумі, трансформації якого відбуваються в екстремальних умовах під впливом особливостей природно-кліматичного та територіального характеру. Найбільш очевидні ці перешкоди для соціального середовища у важкодоступних та гірських місцевостях. Тому зростання обсягу неформальних практик  підприємництва на фоні економічної кризи і зниження очікувань державної і корпоративної підтримки оцінюється як відновлення традиційних способів господарювання і виживання, що базуються на сімейних, кланових або сусідських зв"язках, мережах бартерного обміну послугами і продуктами.

 Перший розділ дослідження – "Теоретико-правові уявлення та нормативно-правове регулювання підприємництва" - присвячений аналізу основних теоретичних підходів до інтерпретації феномена підприємництва та процесу його нормативно-правової  інституціалізації в  Україні. Розглядаються особливості еволюції теоретичних уявлень про підприємництво як соціально-економічне явище. Відзначено, що історія формування теоретичних уявлень про підприємництво сягнула за тисячоліття і тісно пов"язана з соціальними, економічними, політичними процесами в суспільстві. Більшість загальнонаукових понять підприємництва побудовані на економічної моделі, яка ставить за основу розвиток виробництва, експлуатацію ресурсів та отримання прибутку і розглядає останню як закриту систему. Вона не враховує соціальний сенс та соціальне значення підприємництва, які розвиваються в рамках соціально- економічних моделей розвитку.

 Відзначено, що неправовий характер соціально-економічних реформувань обумовлений тим, що реальна поведінка населення і влади в період реформ ще недостатньо регулюється формальними законами. Прийнять законодавчі акти без врахування реальних інтересів і потреб підприємців. Законодавчі органи в більшості випадків приймають акти, які узагальнюють  не стільки реальний досвід життя, потреби суспільства (або локальних утворень), як адміністративні розпорядження. Такі норми люди без зайвих вагань обходять, коли їм це вигідно, а економічна і підприємницька діяльність відходить в "тінь".

 Другий розділ  "Розвиток неформальних практик підприємництва в соціальних умовах перехідного періоду і економічної кризи" присвячено вивченню особливостей і контексту становлення підприємництва в умовах сучасної транзитології, що відбивається на його тіньовому і неформальному характері.

 Серед основних причин, що перешкоджають розвитку малого підприємництва в Україні, виділені такі: інноваційна діяльність має істотні відхилення від ідеальних норм; соціальна функція підприємництва проявляється вельми слабко; кількість створюваних робочих місць не відповідає числу безробітних; бізнес не сприяє філантропічній діяльності, добродійності; основна частина доходів спрямовується на особисте споживання бізнесменів або відкладається на рахунки в зарубіжних банках, що сприяє процесам тінізації в економіці. Генезис українського малого підприємництва характеризується декількома специфічними рисами. Однією з головних особливостей є те, що становлення підприємництва, його активізація були викликані політичними методами, а не еволюційним шляхом, історичною обумовленістю чинників і подій, що іманентно розвиваються в суспільстві. Принципи і сутність нового явища – підприємництва – не встигають проникнути в свідомість більшості населення, оскільки це нове не виникає природним шляхом, а є наслідком змін в устрої життя, ціннісних орієнтаціях, традиціях, світогляді людей. Адже трансформації пострадянського суспільства пов"язані з неформальною (експолярною) складовою її соціально-економічного розвитку, яка найбільш поширена на регіональному рівні, де вона більш явно обумовлена системою трайбалістських, традиційно-реципроктних та інших факторів, які, з точки зору загальної транзитології, треба вважати екстремальними.

 В третьому розділі - "Специфіка розвитку неформальних практик підприємництва в гірських умовах Закарпатської області" - здійснено аналіз особливостей соціального середовища і умов даного регіону, що відбивається на поширенні неформальних практик підприємництва домогосподарств і особистих підсобних господарств.

 В даному регіоні, в результаті особливого геополітичного і геоекономічного розташування створюються умови і механізми для налагодження специфічних форм зв"язків із прикордонними територіями суміжних держав. В числі переваг, які мають прикордонні регіони у налагодженні і здійсненні зовнішньоекономічних зв"язків, можна виділити, зокрема, такі:

- незначні відстані між територіями;

 - інтенсифікація виробничих взаємодій;

- механізми реалізації прикордонних соціально-економічних зв"язків.

 В той же час гірські умови Закарпаття мають ряд лімітуючих факторів, що відбивається на їх депресивності. Найбільш численими за кількістю малих підприємств є обласний центр та міста обласного підпорядкування.

 Характеризуючи і аналізуючи розвиток підприємництва  в Закарпатській області, слід звернути увагу на підприємницьку діяльність в рамках сімейного домогосподарства. Сімейне підприємництво є центральною ареною розвитку неформальної економіки, а також своєрідним випробовувальним полігоном для неї, через те що життєдіяльність сім"ї (включаючи її економічну складову) не є чимось регламентованим і вміщеним в жорсткі межі та обмеження.

 Врахування  специфіки соціального середовища в розвитку  підприємництва та підприємницької активності у всіх формах  має стати одним із пріоритетних напрямів діяльності місцевих органів влади по реалізації державної регіональної політики щодо підтримки саме неформальних практик підприємництва в умовах економічної кризи.

 ВИСНОВКИ

  Вивчення впливу соціальних умов на розвиток і становлення  підприємництва в гірських районах Закарпаття в період трансформації українського суспільства свідчить про актуальність проблеми, яка виступає предметом дослідження.

 На  темпи соціально-економічних трансформацій та розвиток підприємства впливає соціальний час конкретного регіону або  соціального середовища. Ігнорування цього факту поширює невиправдані очікування, швидкі розчарування в суспільстві, що  трансформується. 

 Через це у соціально незруйнованому середовищі підприємництво невиправдано ототожнюється із такими негативними явищами як трайбалізм, реципроктні відносини, протекція. Проте всі ці явища – атрибути і ознаки самого соціально незруйнованого середовища, яке уже знаходиться в перехідному періоді розвитку.  Вони притаманні не лише підприємництву, але і всьому соціуму. Підприємництво ж набуває ознак чужорідного явища  не через власну природу, а через існування та розвиток в соціально незруйнованому середовищі. Дані висновки доповнюються результатами соціологічних досліджень.

 Крім того, в Закарпатському територіальному регіоні яскраво проявляється функціональна подвійність підприємництва, яке з одного боку сприяє соціально-економічним трансформаціям, а з іншого – виступає адаптаційним ресурсом, що дозволяє пом"якшити кризи перехідного періоду для більшості населення. Тому зростання обсягу сімейної економіки, неформального підприємництва на фоні економічної кризи і зниження очікувань державної і корпоративної підтримки оцінюється як відновлення традиційних способів господарювання і виживання, яке базується на сімейних, кланових або сусідських зв"язках, мережах бартерного обміну послугами і продуктами.

 Культурне підґрунття, структура моралі, етики громади, де не можна не дати позичку, – все це впливає на соціально-економічний розвиток краю. Адже тут приходиться мати справу з усім оточенням, що є більш серйозним, ніж мати справу з державою, від якої можна деколи сховатися. Це ціла система неформальних відносин, в якій все будується на соціальній структурі людських відносин. Завжди є соціальне підґрунтя в економіці, але в даному разі воно значно ґрунтовніше.  Деколи воно до такого степеня потужне, що часто просто «перекриває»  економіку, і можемо спостерігати лише соціальні структури, хоч вони взаємопов"язані і нероздільні з економічними.

 Здійснений нами аналіз реципрокних відносин демонструє також і те, що одна і та ж з формальної точки зору трансакція може виконувати різні соціально-економічні функції і припускає різні соціальні відносини. Так, перед нами може опинитися: –  неринкова форма торгівлі, здійснювана у вигляді взаємного обміну дарами; – форма взаємного кредитування під одноразові потреби (відкриття власного бізнесу, святкування особливих подій, похорони); – спосіб здійснення  трансфертів між поколіннями; –форма забезпечення виживання локального співтовариства в екстремальних ситуаціях (неформальне страхування від нещасних випадків, неврожаю і тощо); – форма накопичення соціального капіталу у вигляді розширення зв"язків і непогашених взаємних зобов"язань; –  символічне визначення дружби або співпраці; – спосіб підтримки і підвищення авторитету (роздача частини майна у вигляді дару: коли неможливість віддаритися підвищує авторитет того, хто дарує).

 Врахування  специфіки соціального середовища в розвитку  підприємництва та підприємницької активності у всіх формах  має стати одним із пріоритетних напрямів діяльності місцевих органів влади по реалізації державної регіональної політики, особливо в умовах економічної кризи.