Список публикаций: Смислова зброя в умовах інформаційних війн

Смислова зброя в умовах інформаційних війн

The authors of the article have considered the increasing importance of intellectual component in modern warfare, including information weapons. We have focused on the development of a new philosophy and strategy of modern warfare that requires Ukraine. Semantic weapons are seen as an information potential interpretation of events in a certain direction. This significantly distinguishes it from other means of information warfare: information technology and information- psychological. Due to its characteristics, semantic weapon able to use the same purposes as needed or unnecessary, reduce or exaggerate the existing value of things and actions to legalize forbidden and taboo. A prospect for improving semantic weapon is thesaurus approach, which will give up the old object and problem-oriented approaches. 

Актуальність теми визначається зростанням значення некінетичної зброї в сучасній війні. Традиційні види зброї все більш доповнюються інтелектуальною складовою, до якої належать: інформаційно-технічні засоби (кіберсброя); інформаційно-психологічний вплив (психогенний, нейролінгвістичний, психокорекційний, психотропний, психотронний); інформаційно-смисловий аспект (інтерпретативно-когнітивний) інформаційної війни. Застосування інтелектуальних складових в сучасній війні спрямовано не тільки проти збройних сил, але й проти широких верств населення, яке потенційно може бути залучено до військових операцій. Тобто сучасна війни отримала зовсім іншу філософію та стратегію дій. Україна, яка вже давно вступила в нову еру протистояння, потребує  розробок в галузі інформаційних складових сучасної війни.

Особливістю сучасній війни є те, що вона одночасно спрямована на три різних простора: фізичний, інформаційний та когнітивний. "Звичайна війна – на простір фізичний, інформаційна – на інформаційний, смислова – на простір когнітивний. Усі війни покликані змінити поведінку супротивника / опонента, але для цього в них є різний інструментарій" [1]. Найбільш інтенсивно дослідження інформаційних війн відбувалося в США. На початку дев"яностих років група вчених авіаційного університету ВВС США, вивчаючи війни майбутнього, сформулювала вимоги до такої війни, підкреслюючи, що найслабшим місцем на полі бою залишиться мозок солдата. Питання стратегії ведення кібервійни та мережевої війни розроблялося Т.Рона, Дж. Аркіллою, Р.Шафранські, М.Лібікі, Дж.Уолден, Л.Алмістід та іншими [2].

Незважаючи на значний інтерес до досліджень інформаційних війн, питанням дослідження інформаційно-смислового аспекту інформаційних війн приділялося недостатньо уваги.

Мета статті - визначити особливості інформаційно-смислового аспекту інформаційних війн. До основних завдань належать: визначення понять "інформаційна війна" та "інформаційна зброя", "смислова війна" та "смислова зброя"; порівняння особливостей їх застосування та перспективи вдосконалення.

Дослідження інформаційних війн почалося з кінця 70-х років минулого століття в США. Вперше питання інформаційних війн було проголошено радником з науки міністерства оборони і Білого дому Томасом Рона у 1976 році. Вперше було акцентовано увагу на три важливих аспекти інформаційних війн: "збільшення обсягу власної інформації, утруднення для противника доступу до правдивої інформації, розміщення в інформаційних потоках противника удаваній достовірної, але фальшивої інформації"[3]. У такому вигляді, інформаційна війна (іnformation War)- це будь яке маніпулювання інформацією з метою набуття переваг над противником. Але таке максимально широке розуміння інформаційної війни не дозволяє відрізнити  інформаційно-технічні, інформаційно-психологічні та інформаційно-смислові аспекти її ведення.

Розрізнення різних аспектів інформаційної війни можливо за допомогою вказівки на особливості методі і засобів, притаманних рівним аспектам її ведення. Так, сукупність спеціалізованих засобів тимчасового або безповоротного виводу з ладу функцій, служб інформаційної інфраструктури або особистого складу противника - є інформаційною зброєю  (іnformation weapon). До інформаційної зброї належать як фізичні, інформаційні, програмні та електронні засоби  так й психогенного та психотронного впливу. Загальною рисою інформаційної зброї є час виводу інфраструктури та особистого складу противника. Інформаційна зброя програє кінетичної зброї в часі, але виграє у масштабах нанесення шкоди.

Суттєвим недоліком інформаційної зброї є поверховість та тимчасовість її впливу на противника. Він не змінює переконань людини, але це робить війна смислова. Якщо інформаційна зброя виводить з ладу лише інформаційні структури або противника зі стану рівноваги, то смислова зброя (semantic weapons) спрямована на трансформацію семантичного простору. Іноді це виглядає як семантичні  маніпуляції (semantic manipulation). Прикладами семантичних маніпуляцій можуть слугувати війна в Перській затоці та семантична маніпуляція словом "тероризм" [4]. Проте смислова зброя пов"язана не стільки зі смисловими маніпуляціями, скільки з супутніми значеннями (connotations), що мають семантичну природу.

Смислова війна (semantic War) оперує більш глибинними структурами, які ховаються за структурами поверхневими. Є різні кандидати на роль структур цього рівня. Одними з них є фрейми, які досліджує, наприклад, Дж. Лакофф. Він розглядає їх як ментальні структури , за якими відбувається наше мислення. Він аналізує, наприклад, відомий вислів «війна з терором». Але підкреслює, що зазвичай війна - це війна за території з чітко окресленим супротивником. А якщо цього немає, то термін, який треба використовувати після багатьох років - це «окупація». Поняття «перемоги» не має сенсу для такого розуміння «війни».

Поняття "смислова зброя" повністю відсутня в тезаурусі української суспільної науки за винятком праць Георгія Почепцова, зокрема, (мовою автора): "Смысловое оружие: в теории и в ситуации Крима". Смислова зброя розглядається як те, що "спрямовано на зміну інтерпретацій того, що відбувається в разі наявних конфліктів" [5]. При цьому сам факт, його ім"я, знак або "телевізійна картинка" не піддається сумніву. Згідно Г.Почепцову,  Суперечка, як правило, ведеться про інтерпретацію смислу медійної картинки, яка є перед нами. Наприклад, невідомий чоловік зі зброєю отримує в результаті російське позначення «ввічливі люди», якщо він свій, або негативне - «фашист, неонацист», якщо він чужий". Тобто, аналіз практичного значення медійної картинки звужується до оцінки "свій" - "чужий" і залишається за межами осмислення. З цього випливає висновок, що смислова зброя - це інформаційний потенціал інтерпретації події в певному напрямку.

На думку Почепцова, в Криму Україна запізнилася не з організацією військової відсічі, а з протидією в області смислів: "Якби Україна свого часу зробила автономію кримськотатарською, посиливши саме цей тип смислоутворення, це стало б протидією в області зіткнення смислів" [5]. На жаль, мова йде тільки про зіткнення смислів і не уточнюється механізм їх трансформації при введенні нового імені.

Відкритим залишається питання про походження смислів. Зрозуміло, що смисли не винаходити сьогодні, а знаходяться в "ящику Пандори" і витягуються з нього в "потрібний" для когось час. Почепцов стверджує, що смисли управляються оцінками і цінностями минулого часу, що вони не вигадані сьогодні, їх беруть готовими з арсеналів смислового зброї, все це розташовано навколо двох полюсів: Добра і Зла. «Наше» завжди буде наближене до Добра , а «чуже» - до Зла.

Отже, невдала оборона Криму відбулася не через зраду, а завдяки ігнорування командуванням смислової зброї. Це пояснюється тим, військові, дійсно, не могли стріляти один в одного, оскільки їх утримувало від цього спільне минуле. Але таке ж "спільне минуле" існує і на інших пострадянських територіях. Отже, ризик переходу озброєних людей на бік противника залишається надалі.

Виходячи з такого вузького розуміння смислової зброї, інформаційна війна - це мистецтво створення "правильних інформаційних картинок" за критерієм "свій" - "чужий". Результатом інформаційної війни цього рівня є поляризація позицій сторін до відомих кричалок - мотиваторів / демотиваторів. При максимальній поляризації позицій інформаційна війна вихолощується у війну морально-психологічну. Це вже інший "жанр" боротьби. Тому питання полягає у тому, як не покинути площину інформаційної війни, а нарощувати її ефективність.

По-перше, варто пам"ятати, що смислова зброя, незважаючи на масштабність нанесення шкоди противнику, обмежена конототивною специфікою інформації. Варто пом"ятати, що конотація або супутні значення інформації не можуть бути універсальними і мають межи поширення. Добрі знання конотатів «своєї» групи сприяє поширенню інформаційної  Завдяки цьому в інформаційної війні поширена пропаганда та дезинформація, але існує незначні приклади застосування смислової зброї.   

По-друге, смислова зброя в умовах інформаційної війни є максимально ефективною лише у перспективі. Це визначається тим, що смислова зброя - це не тільки можливість використання потенціалу інверсійних оцінок, тому що смисли - більш широке явище. Це, як мінімум, половина інформаційного потенціалу знакових систем.

Будь-яка знакова система має дві сторони: значення і сенс. Технократичне індустріальне суспільство віддаючи перевагу практичному значенню речей, недооцінює роль смислів. Технократи зазвичай зверхньо ставляться до гуманітаріїв, але останнім часом все частіше програють їм.  Смислова зброя здатна змінювати наявні цілі на потрібні або непотрібні, зменшувати або перебільшувати наявне значення речей та дій, легалізувати заборонене та табуйоване. Незважаючи на широку зону застосування смислової зброї, сила практичного ураження противника залежить від попередньо розрахованої цільової аудиторії, попередніх розвідок, які проведені соціологами і лінгвістами, маскуванню дії в часі соціальними технологами. 

Одним з практичних різновидів смислової зброї слід вважати технологію "вікно Овертону". Ця технологія дає можливість "розмивати смисли", змушувати їх не існувати у вигляді цінностей, а лише мерехтіти перед противником, створювати так звану "маячну"​​, змушувати втрачати зміст того, що відбувається навколо супротивника. Вихідною ланкою для застосування смисловий зброї можна вважати тезаурус понять. Тезаурусний підхід у перспективі дозволить відмовитися від застарілих об"єктно- та проблемно-орієнтованих підходів.

Отже, розвиток будь-якої країни як суверенної, демократичної, правової та економічно стабільної держави можливий тільки за умови забезпечення інформаційної безпеки всіх суб"єктів інформаційних відносин. У сучасній війні неможливо перемогти тільки кінетичними засобами та засобами пропаганди. Остаточна військова перемога можлива як перемога на смисловому рівні за результати смисловій боротьби.

За для того, щоб Україна в майбутньому, виступаючи як гравець змогла виграти інформаційну війну, в державі повинна початись заміна смислових пріоритетів, а саме: підтримка мистецтва, духовно-моральний цінностей, культури, освіти, розвитку ІТ-технологій. Ми маємо вести активне та жорстке інформаційне протистояння. Тобто за допомогою програми стратегічного розвитку мають бути захоплені три простори: фізичний, інформаційний, віртуальний. Для перемоги необхідна сучасна зброя та кваліфіковані фахівці соціального профілю. 

Література та джерела

1. Почепцов Г.Г. Смислові та інформаційні війни: пошук відмінностей. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/material/16366. – Загол. з екрану. – Мова укр.

2. Почепцов Г.Г. Информационная война : определения и базовые понятия.

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/material/27807. – Загол. з екрану. – Мова рос.

3. Thomas P. Rona [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/Thomas_P._Rona . – Загол. з екрану. – Мова англ.

4. Semantic Manipulation [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://wikis.evergreen.edu/civicintelligence/index.php/Semantic_Manipulation – Загол. з екрану. – Мова англ.

5. Почепцов Г.Г. Смысловое оружие: в теории и в ситуации Крыма [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/material/29582. – Загол. з екрану. – Мова рос.